РАННЯ ТВОРЧІСТЬ ЛЕВА ҐЕЦА (1915–1919)

Анотація

Уперше досліджено становлення та розвиток образотворчості Українських Січових Стрільців у рисунках Лева Ґеца (1896–1971 рр.) періоду Першої світової війни, в яких достовірно передано життя й бойові звершення Українського Легіону 1915–1918 рр., що мали вплив на розвиток національно-культурного руху в першій чверті XX ст. Розглянуто серію графічних робіт художника, створених безпосередньо на полі бою чи під час відпочинку між наступами та представлених у загальному контексті основних напрямів розвитку стрілецької творчості: карикатури, портрету, ілюстрації. Продемонстровано мистецькі досягнення молодого художника в малюнку, набуті в процесі постійних практик в умовах перебігу військових дій. Простежено послідовний розвиток його творчого потенціалу – від швидкого начерку (первісного рисунка) до майстерно викінченого рисунка. Висвітлено ранні мистецькі напрацювання Ґеца та відслідковано якісний поступ фахового володіння графічними засобами (контурною лінією, штрихом, тональними площинами). Констатовано, що провідним жанром у творчості бійця-усусівця Л. Ґеца став баталістичний рисунок. Водночас з’ясовано, що ранні твори художника слугували підготовчим ескізно-начерковим матеріалом для створення мистецьких рукотворних книг-альбомів «Антольоґія стрілецької творчости» 1915–1918 рр. та «Домбє 1918–19 рр.». Здійснено аналіз ранньої стрілецької графіки Л. Ґеца: тематики, композиції, образно-художніх рішень, сюжетних ліній, техніки виконання.
Завданням публікації є огляд мистецької спадщини Л. Ґеца та розгляд творчості художника в період 1915–1919 рр. Методологія дослідження спирається на використанні композиційного, стилістичного, структурно-логічного та історичного аналізу; комплексний підхід застосовано до огляду візуальних джерел хронологічного і джерелознавчого методів. 
Наукова новизна дослідження полягає у введенні маловідомих графічних творів Лева Ґеца 1915–1918 років в українське мистецтвознавство. Вперше пропоновано ранні графічні твори художника як предмет дослідження, комплексного аналізу мистецьких напрацювань якого досі немає.
Потреба детального вивчення графіки спадщини визначається необхідністю окреслити цілісну панораму українського мистецтва першої третини ХХ ст. з урахуванням забутих чи невідомих творів художника, без яких неможливо охопити та осмислити тенденції розвитку культурно-мистецької діяльності Українських Січових Стрільців, істотно доповнити загальну картину національного образотворчого мистецтва того часу. Рисунки Лева Ґеца цього періоду протягом половини століття зберігалася в архівах бібліотеки оо. Василіян в Римі і були практично недоступними для дослідження. Тож уся пропонована автором інформація є цінною для кращого розуміння мистецької вартості графічного спадку художника, що має стати вагомим доповненням надбань історичного та батального жанрів в образотворчій культурі першої третини ХХ ст.
Метою публікації є представлення ранньої творчості Лева Ґеца 1915–1919 рр. у динаміці розвитку його мистецького таланту, репрезентація малодослідженої серії рисунків періоду Першої світової війни.