УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ

БОГИНЯ-МІСЯЦЬ У ВОСЬМИЧЛЕННІЙ СТРУКТУРІ ОРНАМЕНТІВ НА МИСКАХ ТРИПІЛЛЯ

Євген Причепій — 2023-12-16

Досліджено орнаменти з вісьмома символами, що розміщені по колу в мисках трипільців. Висловлено думку, що за ними приховується вісім фаз (божеств) Місяця. Розглянуто трактування символіки Місяця в наявних дослідженнях. Виділено два підходи: зведення Місяця до чоловічого божества (А. Голан) і жіночого (М. Гімбутас). Розглянуто два основних символи, якими позначали Місяць – змії і роги бика. Висунуто концепцію, за якою чотири фази світила (повний і новий Місяць та дві половини) у міфології трипільців фігурували як жіночі божества, а чотири фази між ними як чоловічі. Виділено символи орнаментів, що позначали жіночі і чоловічі божества. Ідентифіковано дві орнаментальні структури (семи- і восьмичленну), що передавали цикл Місяця. Розглянуто співвідношення цих структур і їх вияв у орнаментах мисок. Досліджено проблему єдності Богині, що втілювала Місяць і Богині, що втілювала космос. Зроблено висновок, що в орнаментах мисок зафіксовані міфологічні погляди трипільців, в центрі яких знаходилась Богиня-Місяць.

КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ОГЛЯД ДЖЕРЕЛ ДО ТЕМИ «ТРАДИЦІЇ ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКОГО КНЯЗІВСТВА»

Вікторія Балабушка — 2023-12-16

Стаття присвячена висвітленню поглядів та концепцій класиків історичної школи, що заклали фундаментальні знання соціальної історії та культури: від стародавніх племен волинцевсько-роменської культури до українського населення Чернігово-Сіверського краю, що разом утворили українську народність та державність Київської Русі. Вони сформували спільні основи життя та побуту місцевих племен, освоєння територій, землеробства, громадського устрою, звичаєвого права, фінансово-торгівельних відносин, дипломатії, духовного, культурно-мистецького життя. На цій основі склалися й укорінилися національні традиції закріплення земельного удільного князівства Чернігово-Сіверського та ін.; спадкоємних династій роду Рюриковичів, зокрема чернігівських Ольговичів, Давидовичів; відповідним складом населення, що характеризується місцевим кліматом, флорою, фауною, що впливали на характер і дух народу, власних імен – етнонімів, топонімів, гідронімів.

ДИНАМІКА ЕВОЛЮЦІЇ ПОГЛЯДІВ КАРЛА ОРФА ЯК КОМПОЗИТОРА І ГРОМАДЯНИНА У ТВОРАХ ДОБИ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ НІМЕЧЧИНИ 30 – 40-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Олег Козуб — 2023-12-16

Досліджено проблематику відображення політичних та громадянських поглядів німецького композитора Карла Орфа в його музично-театральних творах, написаних у період тоталітаризму. Прослідковано поступовий розвиток поглядів композитора від пасивної (просте проголошення гуманістичних ідей) до активної (різке неприйняття й жорстке засудження диктаторської влади) громадянської позиції. Здійснений аналіз огляду німецького музичного простору 30 – 40-х рр. ХХ ст. Висвітлено репресивну політику тогочасної тоталітарної влади в Німеччині щодо митців. Продемонстровано згубні наслідки підпорядкування мистецького (зокрема, музичного) життя країни офіційній ідеологічній доктрині. Розглянуто життєтворчість К. Орфа у період німецького тоталітаризму. Констатовано, що провідним жанром у творчості композитора став музичний театр. Водночас з’ясовано, що його твори отримали популярність як серед пересічних слухачів, так і значної частини можновладців. Проаналізовано музично-театральні твори даного періоду життя і творчості композитора: кантату «Carmina Burana» та опери-казки «Місяць» і «Розумниця». Зроблено порівняльний аналіз цих творів: досліджено композицію, сюжетні лінії та персонажів, визначено основну тематику та сформульовано ключові ідеї кожного твору. Зроблено висновки про світоглядні установки самого К. Орфа у період написання кожного з розглянутих музично-театральних творів, і, врешті-решт, простежено світоглядну трансформацію митця. Мета дослідження. Виявити ставлення К. Орфа до правлячого режиму в динаміці його творчості, а саме – музичних композицій, їхніх сюжетності та образності. Завданнями статті є: огляд становища музики і музикантів у Третьому Рейху, висвітлення ключових моментів діяльності К. Орфа в добу німецького тоталітаризму (у контексті взаємодії з владою або її відсутності), аналіз творчості композитора у даний період. Методологію дослідження складають: культурно-історичний метод – дослідження процесів у культурі / контркультурі Німеччини, що відбувалися під впливом тоталітарної влади й ідеології, з метою усвідомлення тяжкості становища митців в умовах жорсткої цензури; метод культурологічної біографістики – дослідження життя і творчості К. Орфа у період диктатури, з метою вироблення уявлення щодо взаємодії митця з тоталітарною владою; музикознавчо-культурологічний метод – аналіз основних музично-театральних творів композитора доби тоталітаризму – задля вироблення висновків щодо істинного ставлення Орфа до німецької диктатури; компаративістський метод –порівняння основних музично-театральних творів К. Орфа щодо простеження динаміки поглядів Карла Орфа як громадянина. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що твори Карла Орфа, які зовнішньо не мають відношення до політики, підлягають аналізу саме як носії певних громадсько-політичних поглядів митця. Висновки. Незважаючи на те, що К. Орф відкрито не висловлював своїх політичних поглядів, однак констатується той факт, що він упродовж свого життя та життєтворчості під час панування періоду тоталітаризму проніс гуманістичні та людиноцентричні ідеї, що вже є своєрідним художнім і моральним спротивом людиноненависницькому режиму. Більш того, тематика та зміст творів свідчать про еволюцію поглядів К. Орфа. Адже від простого проголошення ідей добра й людяності митець переходить до показу активної боротьби за добро проти зла, хоча ця боротьба здійснюється й не силовими методами, а шляхом використання гострого розуму та народної мудрості.

ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ФРАНЦУЗЬКОГО ПОСТМОДЕРНІЗМУ

Світлана Холодинська — 2023-12-17

Оскільки саме в просторі французької гуманістики розпочався процес формування постмодернізму, цілком логічним є відтворення його «руху» від 60-70-х років минулого століття до перших десятиліть ХХІ. При цьому слід враховувати, що за означений період накопичений значний теоретичний матеріал, який дозволяє сконцентрувати увагу не на загальнотеоретичних проблемах, а на ролі конкретних гуманітарних наук, «співтворчість» яких дозволила поглибити конкретний постмодерністський контекст. Виокремлено філософсько-культурологічний аспект, що дозволяє показати як філософські уподобання, передусім, першого покоління французьких постмодерністів, з одного боку, вплинули, а з іншого, корегувалися позицією творчої еліти, зокрема, письменниками та кінематографістами. Наголошено, що французький постмодернізм формувався на засадах «поліметодології», а це дозволило митцям експериментувати як з «поліжанровістю», так і з «полістилізмом», які значно розширили простір культуротворення, позначений рисами авторства та художньої новизни.
Завдяки принципу «розкутого філософування», який почали використовувати на французьких теренах від перших наукових розвідок М.-П. Фуко, і письменники, і кінематографісти впевнено спиралися на низку таких естетико-художніх засобів, які дозволили помітно змінити, передусім, художню форму, у новому ракурсі використовуючи такі складові форми, як композиція, ритм, колір, звук.

СТІНА – ВИТВІР АРХІТЕКТУРИ ЧИ ІЛЮЗІЯ ЗАХИСТУ?

Катерина Гамалія — 2023-12-17

Репрезентовано, що побудова масивних стін втратила фортифікаційний сенс і об’єкти попередніх епох залишаються в якості реліквій. В контексті специфіки проблематики розглянуто приклади архітектурної побудови та функціонування стін найвідоміших мегаполісів у різні історичні періоди. Констатовано, що у сучасному світі, який безперервно фрагментується, більш доцільним є існування не захисних фортифікацій, а роздільних бар’єрів для чіткого визначення території кожної держави. Показано, що подальший детальний розгляд еволюції рукотворних захисних споруд надасть можливість прогнозувати структуру і функції демаркаційних ліній між світовими державами.

НОВІТНІ ФОРМИ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ МУЗЕЮ

Ірина Вільчинська — 2023-12-17

Визначено основні аспекти трансформації музейного простору в системі соціокультурної діяльності в умовах цифровізації; доведено положення, що цифрові технології розкривають потенціал і значущість сучасного музею як соціокультурного інструменту збереження й репрезентації культурної пам'яті; обґрунтовано, що інтерактивні та аудіовізуальні ресурси сприяють більш продуктивному використанню музейного простору як комунікаційного результату в системі «музей-відвідувач»; обґрунтовано значення медіації як клієнто-орієнтованого засобу презентації сучасного музею.

ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ DIGITAL ANTHROPOLOGY

Анастасія Тормахова — 2023-12-17

Розглянуто роль цифрових технологій, що органічно увійшли в різні аспекти сучасного життя – від медицини та освіти до економіки та культури. Відзначено, що вони полегшують комунікацію, пошук даних і створення цифрових копій реальних об’єктів, що ілюструє їхній масштабний вплив. Окреслено, що термін «цифрові технології» охоплює широкий спектр електронних інструментів, що слугують основою для численних інновацій і суттєво впливають на повсякденне життя. Підкреслено, що цифрові технології трансформували світ мистецтва, адже виникли нові мистецькі об’єкти, спостерігається цифровізація музею. У сфері медицини цифрові технології відіграють ключову роль, уможливлюючи дистанційні консультації, електронні медичні записи, впровадження передових методів візуалізації, використання робототехніки та 3D-друку. Визначено використання цифрових технологій у впровадженні автономних транспортних засобів, керування яким покладається на штучний інтелект. Мовні моделі OpenAI, такі як чат GPT, пропонують різноманітні можливості, як аналіз даних, написання наукових робіт і кодування, допомагаючи дослідникам у різних галузях. Технології розпізнавання облич на основі ШІ покращують програми безпеки завдяки виявленню та розпізнаванню облич у режимі реального часу. В статті підкреслено, що розширення соціальних мереж переосмислило комунікацію, долаючи кордони і створюючи виклики, пов’язані з якістю інформації та етикою в нашому оцифрованому і глобалізованому світі.
Відзначено, що кіберпростір слугує тлом для трансформаційних технологій, а цифрова антропологія є сучасною міждисциплінарною галуззю, що висвітлює їхній вплив на глобальну комунікацію, і все це в етичних та людиноцентричних рамках цифрового гуманізму.

ФЕНОМЕН ТВОРЧОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ

Людмила Шумейко — 2023-12-17

Статтю присвячено аналізу феномену творчості, що формується у складних умовах війни та базується на екзистенційній проблематиці. Розкрито зміст понять: екзистенція та екзистенціалізм. Окреслено ключові аспекти екзистенції в умовах війни, якими є страх смерті, загострене відчуття абсурдності (втрата сенсу), тривога і відчуженість (ізоляція), що контрастують із почуттям відповідальності, вибором, пошуком сенсу життя, свободи, солідарності та гуманізму і є підґрунтям подальшого творчого пошуку та реалізації. Виокремлено головні концепції провідних західних філософів-екзистенціалістів ХХ ст., які формували свої погляди у період Першої та Другої світових воєн. Охарактеризовано історичні аспекти появи та особливості «українського екзистенціалізму» як національного творчого феномену. Крізь призму екзистенції розглянуто активізацію творчості українців, яка набула масового характеру із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 р. Історико-культурний аналіз філософських парадигм дав змогу помітити, що творчість постає багатовимірним та динамічним феноменом, котрий сутнісно розкривається на екзистенційному рівні. Аналітичний та культур-філософський підхід до осмислення активізації творчого піднесення українського суспільства в умовах війни, здійснений крізь призму екзистенціалізму, дає висновок інтерпретувати даний феномен як прояв загальнонаціонального екзистенційного творчого бунту.

КРОС-КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ СУЧАСНОЇ БІЗНЕС-КОМУНІКАЦІЇ

Оксана Гостева — 2023-12-17

Здійснено комплексний аналіз крос-культурного контексту сучасної бізнес-комунікації. Методологічним інструментарієм дослідження став міждисциплінарний підхід, що дозволив виявити особливості комунікації у її взаємозв’язку з інформацією, міжкультурною комунікацією та бізнес-комунікацією в історичному контексті та у їх тісній взаємодії. В дослідженні використано культурологічний підхід та компаративний метод крос-культурної методології у дослідженні культурної варіативності бізнес-комунікації, а саме у виділенні її основних чинників. Розглянуто специфіку міжкультурної комунікації, особливості крос-культурної комунікації та феномен бізнес-комунікації у їх взаємопов’язаності. Зроблено висновок, що умовою ефективної крос-культурної комунікації є усвідомлення учасниками комунікації культурних відмінностей. Досліджено бізнес-комунікацію як складний і багатогранний процес з чіткою детермінованістю, регламентацією та спрямованням на вирішення певного завдання. Визначено, що крос-культурна бізнес-комунікація є особливим соціальним комплексним феноменом, що включає різні форми взаємодії представників різних культур і національностей. Зроблено висновок, що ключовим у крос-культурній бізнес-комунікації є питання взаємодії, взаємовпливу та взаємопроникнення. Виокремлено важливі чинники крос-культурного контексту сучасної бізнес-комунікації – цінності, стереотипи, мова, стосунки між людьми в різних культурах, емоційність, етноцентризм, відношення до часу і простору, сприйняття та ставлення до природи. Врахування цих та інших чинників у їх варіативності дозволить визначити найважливіші цінності та пріоритети, а також подолати суперечності задля ефективної взаємодії у крос-культурній бізнес-комунікації. Окреслено перспективи подальших досліджень крос-культурної складової сучасної бізнес-комунікації, а саме: з’ясування механізмів успішної взаємодії з опорою співіснування етнічних культур при збереженні їх різноманітності та створення умов для консенсусу у мультикультурному бізнес-середовищі.

КУЛЬТУРНО МИСТЕЦЬКА ПРОБЛЕМАТИКА АВСТОРСЬКОГО КІНО У ПРОСТОРІ ВІТЧИЗНЯНОЇ КУЛЬТУРИ : ЖАНРОВА РІЗНОРІДНІСТЬ КІНОТВОРЧОСТІ КІРИ МУРАТОВОЇ (НА ПРИКЛАДІ АНТИКАЗКИ «МЕЛОДІЯ ДЛЯ ШАРМАНКИ»)

Світлана Погасій — 2023-12-17

Досліджується категорія «жанр» у культурі. Встановлено, що категорія жанру є історично рухомою, жанрові ознаки постійно еволюціонують. Проаналізовано специфіку кінематографічних жанрів та доведено, що процес жанроутворення в кіно є динамічним, межі між кіножанрами вельми умовні, загальна кількість жанрів є потенційно нескінченою. Виокремлено і проаналізовано жанрову різнорідність авторського кінематографу, еволюцію жанрових експериментів К. Муратової в контексті становлення вітчизняного авторського кіно. Аналіз кіноробіт режисерки свідчить, що її творчість характеризується складним вираженням зв’язку з жанровими канонами та змішуванням жанрів. Уперше на прикладі фільму «Мелодія для шарманки» досліджено специфіку жанру антиказки. Зроблено висновок, що специфічними рисами жанру є психологічна глибина, недосконалість героїв, не традиційність фіналу, моральна неоднозначність, десимволізація культурних образів, складність та неоднозначність моральних тем, потворність та гротескність персонажів.

ПРАКТИКИ STREET-FASHION У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ

Надія Копилова — 2023-12-17

Дана стаття досліджує культурологічні аспекти практик street-fashion у сучасній українській культурі. Встановлено, що практики street-fashion виступають інструментом презентації важливих для українського суспільства соціокультурних настанов, цінностей, ідеалів. Дослідження зосереджено на національному та ґендерному аспектах повсякденної вуличної моди: ця проблематика є найбільш яскраво артикульованою у публічному просторі з огляду на соціально-політичну ситуацію. Аналіз ґендерних репрезентацій street-fashion демонструє тенденції євроінтеграції, зокрема щодо руху українського суспільства до ґендерної рівності. Національний аспект вуличної моди спирається на етнічні традиції української культури та є на сьогодні одним з найважливішим. Street-fashion виступає як один з інструментів конструювання ідентичності українців.

ОСОБЛИВОСТІ КОНСТРУЮВАННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В СУЧАСНІЙ ВІЗУАЛЬНІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНИ

Євген Павліченко — 2023-12-17

Досліджено проблематику конструювання національної ідентичності засобами візуальних образів, проаналізовано основні маркери національної приналежності та виявлено специфіку вираження національно-культурного змісту в об’єктах візуальної культури України. Наведено огляд публікацій, у яких простежено питання впливу візуальних факторів на формуванні національної ідентичності. Дослідження виявило, що основними факторами вираження національної ідентичності в сучасній візуальній культурі України є такі маркери як національно-державні атрибути (ідентифікаційні національні символи, що безпосередньо пов’язані зі становленням незалежності України), культурні атрибути (наприклад, зображення відомих культурних пам’яток, архітектурних споруд), об’єктивна символіка (різноманітні зображення флори та фауни, традиційна орнаменталістика) та національна колористика. Констатовано, що станом на початок ХХІ ст. візуальний медійний контент, кінематограф та вторинні візуальні образи (рекламна продукція) є провідними елементами візуальної культури, що конструюють та затверджують світоглядні ідеали, пов’язані з підтримкою національної ідентичності.

МЕДІА-МИСТЕЦТВО ЯК ТРЕНД СУЧАСНОЇ АУДІОВІЗУАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ

Денис Сучков — 2023-12-17

Проаналізовано основні особливості та напрями мистецтва сучасної аудіовізуальної культури, зокрема детерміновані розвитком інтернет-технологій, у т. ч. соціальних медіа. Оскільки інтернет-технології та соціальні платформи постійно розвиваються, розвиватимуться і різноманітні та надихаючі на творчість можливості для створення й поширення нових мистецьких форм. Наголошується, що сучасне мистецтво є невід’ємною складовою культури, на домінуванні аудіовізуального у сучасній культурі, яке лише змінює свої форми, зокрема під впливом інтерактивності соціальних медіа. Визначено основні характеристики медіа-мистецтва, опосередкованого, зокрема, розвитком соціальних медіа: 1) інтеграція технологій та мистецьких форм; інтерактивність: медіа-мистецтво активно залучає глядача до процесу сприйняття та взаємодії з твором. Інтерактивні інсталяції, віртуальна реальність та аугментована реальність дають можливість кожному стати автором твору, переживши унікальний творчий досвід; деформація звичних візуальних стандартів і структури, надаючи художникам свободу вираження та нові способи передачі змісту, що сприяє руйнуванню стереотипів та розширенню горизонтів для творчості. Все це розширює спектр креативних підходів та надихає на створення унікальних творів.

СУЧАСНІ СОЦІОКУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ ТА ЇХ РОЛЬ У РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

Ганна Побережець — 2023-12-17

Розглянуто соціокультурні тенденції сьогодення та їх роль у розвитку й утвердженні національної свідомості українців. Досліджено, як саме під час російського повномасштабного вторгнення під впливом соціокультурних процесів зросла національна свідомість українців. Розглянуто поняття «національна свідомість» як цілісна система самовираження людини, яка відносить себе до конкретної національної спільноти відповідно до спільних їй характерних суспільних та культурних поглядів. Визначено складові національної самосвідомості особистості, зокрема це національна ідентифікація, знання та розуміння типових характеристик нації й території, осмислене ставлення до історії та сьогодення нації, розвитку її майбутнього. Зроблено висновок про високу динаміку розвитку нових цінностей, що пояснюється агресивною політикою окупантів.

ТЕОРЕТИЧНІ ОРІЄНТИРИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ : ДОСВІД 2020–2023 РОКІВ

Юлія Сабадаш — 2023-12-17

Аналізуються основні напрями розвитку української культурології у 2020–2023 роках у параметрах поточних теоретичних напрацювань, оприлюднених у монографічних дослідженнях та статтях у спеціальних фахових періодичних виданнях, що дозволяє представити науковому загалу найвагоміші досягнення як фундаментальних, так і прикладних галузі культурології.
Особистісні наукові інтереси авторів статті вимагають не тільки констатації певних теоретичних надбань на теренах культурологічного знання, а й аналізу прийняття чи відторгнення конкретних елементів наукової новизни, оприлюдненої тим чи іншим автором. Залучаючи значний матеріал наукового студіювання проблеми, автори доводять його перспективність в умовах тотального супротиву російській військовій агресії проти України.

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ У КУЛЬТУРНОМУ ДІАЛОЗІ З КРАЇНАМИ ЄВРОСОЮЗУ 2014–2023 рр.

Андрій Сендецький — 2023-12-17

Представлено результати комплексного огляду ролі театру у культурній дипломатії як складової культурного діалогу між Україною та деякими країнами Євросоюзу упродовж тривання російсько-української війни. Розглянуто спектр театральних ініціатив (участь у постановках вистав, фестивалях, арт-резиденціях, гастролях), що виникають із метою зміцнення міжнародних комунікацій. Окреслено базові тенденції, що впливають на розвиток театру у контексті культурного діалогу, зокрема «культуру пам’яті». Звернено увагу на зростання інтернаціональних театральних фестивалів, особливо у Польщі, Німеччині, країнах Балтії, які є платформою для обміну ідеями та створенням нових творчих спільнот.

ЗБЕРЕЖЕННЯ, ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ МУЗЕЯМИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ (НА ПРИКЛАДІ ЕСТОНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ)

Світлана Чибирак — 2023-12-17

Виявлено новітні підходи до діяльності музейного закладу (на прикладі Естонського національного музею) в контексті збереження, потрактування та актуалізації культурної спадщини; охарактеризовано процес цифровізації музейного фонду, а саме: розглянуто естонську електронну систему обліку музейних предметів; звернено увагу на
формування музею як соціально відповідальної установи; з’ясовано форми популяризації фондів Естонського національного музею через різноманітні напрями залучення відвідувачів (зокрема й навчання, воркшопи) та подачу матеріалу в експозиційному просторі, наукових публікаціях, сайті та соціальних мережах. Зазначено, що актуалізація культурної спадщини відбувається через рекламну та сувенірну продукцію.

КУЛЬТУРНА СКЛАДОВА У ФОРМУВАННІ БРЕНДУ КРАЇНИ

Оксана Савенко — 2023-12-17

Обґрунтовується роль культури та її складових, зокрема архетипів і стереотипів у формуванні національного бренду. Привертається увага до необхідності врахування культури, її цінностей та історичної спадщини у творенні й позиціонуванні бренду країни, що, у свою чергу, слугує підставами для переорієнтації досліджень бренду нації у соціокультурне русло. Таке міждисциплінарне поєднання методологічних підходів із різних наук, зокрема культурології, дасть змогу сформувати цілісну теорію національного брендингу. Констатовано, що міждисциплінарність із соціокультурною проекцією значно розширить не лише межі наукового пошуку та аргументацію висновків про характеристики, функції, значення тощо національного бренду, а й слугуватиме вагомим практичним інструментом і механізмом формування тактики та реалізації стратегії брендингу нації.

ВІД ШВИДКОЇ МОДИ ДО ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ВІДПОВІДАЛЬНОГО СПОЖИВАННЯ

Вікторія Черевач — 2023-12-17

Виявлено зміни у ставленні до швидкої моди у контексті сталого розвитку та формування культури відповідального споживання. Наголошено, що дедалі більше дослідників звертають увагу на шкідливий вплив моди на навколишнє середовище, пов’язаний не лише з її виробництвом, а, насамперед, із безвідповідальним споживанням. Тому прогнозування тенденцій у змінах індустрії моди, особливо на рівні сегменту мас-маркету для покращення середовища на системному рівні стає невід’ємною частиною не лише процесу створення і продажу одягу, а й його споживання. Констатовано, що мода має змінитися з точки зору патернів та поведінкових звичок людей. Вона має бути більш практичною з погляду цінності одягу, а головним її цензором має стати доцільність. Тому на всіх суспільних рівнях варто звернути увагу на формування знань та культури відповідального споживання, орієнтованого на «зелений маркетинг» – незалежний від мейнстриму, не заангажований ідеологією, модою, суспільними стереотипами, комерційним диктатом тощо. Саме тиск із боку споживачів може стимулювати зростання вимог щодо збереження навколишнього середовища, змусить виробників поступово змінити процес виробництва та кількість продукції насамперед у сфері швидкої моди.

МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ФОТОГРАММЕТРІЇ ДЛЯ ОЦИФРУВАННЯ ПАМ’ЯТОК КУЛЬТУРИ

Олександр Акерман — 2023-12-17

У статті поставлене актуальне для сучасності питання інтегрування європейського і українського досвіду використання методів фотограмметрії для оцифрування і збереження пам’яток української культури. Методологічну основу склали міждисциплінарний метод, аксіологічний підхід, принципи об’єктивності, історизму, системності, феноменологічний підхід, історичний. Розглянута технологія створення фотограмметричного зображення, виділено і описано шість етапів цього процесу: зйомка; обробка матеріалу, що був відзнятий; створення «хмари точок»; полігонізація хмари; ретопологія одержаної 3D-моделі; текстурування та «запікання» отриманої моделі. Визначені три скульптури Катіба Мамедова у м. Харкові для початку проєкту з оцифрування.

КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ КОНОТАЦІЇ В ПАМ’ЯТНИКАХ І МЕМОРІАЛАХ УКРАЇНИ 2000-2021 РР.

Анна Єфімова — 2023-12-17

Зосереджено увагу на питаннях ретрансляції культурної пам’яті, втіленої у меморіальних мистецьких об’єктах у публічному просторі. Досліджено історичні події, постаті чи ідеї, що опинилися у фокусі суспільного
інтересу і отримали втілення у скульптурних пам’ятниках і меморіальних комплексах у період 2000-2021 рр. як формах фіксації колективної культурної пам’яті. Останнє двадцятиліття вважаємо актуальним для вивчення з огляду на суспільно-політичні події та стрімку динаміку мистецьких процесів, зокрема у площині комемораційних художніх практик у просторі міста. Дана проблематика не отримала належного місця у науковому дискурсі, а її комплексне вивчення є вкрай важливим у контексті драматичних подій сучасної російсько-української війни. Увагу акцентовано на формальних, стилістичних та концептуальних підходах до реалізації меморіальних арт-об’єктів у різних містах України, досліджено репрезентативні зразки, на основі яких простежуємо ці тенденції, серед яких наслідування радянської монументальної естетики у пам’ятниках національним героям та подіям, еклектизм, мілітарну тенденцію з тяжінням до надмірного реалізму, стихійність та «кітчевість» появи нових «місць пам’яті», новаторські концептуальні рішення. Встановлено, що осмислення попереднього досвіду дасть змогу виокремити ключові вектори того, якими повинні бути нові напрями роботи з колективною пам’яттю в публічному просторі і в яких, суголосних часу, художніх формах вона може бути втілена.

ПОНЯТТЯ «ПАМ’ЯТКА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ» У ЗАКОНОДАВСТВІ ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНИ

Оксана Вар’ян — 2023-12-17

Розглядається пам’яткоохоронне законодавство Республіки Польщі у порівняльному аспекті з законодавчими нормами України. Проаналізовано особливості здійснення обліку пам’яток на рівні держави, воєводства, гміни. Відзначено, що на рівні воєводства та гміни здійснюється облік всіх пам’яток, незалежно від включення їх у реєстр. Наведено представлене у польському законодавстві трактування «пам’ятки», його змістовне та правове співвідношення з термінологією українського законодавства; охарактеризовано видову класифікацію пам’яток. Окреслено підходи та проблемні питання у визначенні критеріїв пам’ятки. Виокремлено законодавчі норми, які можуть бути застосовані для вдосконалення системи обліку та охорони пам’яток в України.

ПРОБЛЕМАТИКА ДОСВІДУ ПРОЖИВАННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ У ВИМІРАХ ПЛАСТИЧНОГО МИСТЕЦТВА, ПСИХОЛОГІЇ МИСТЕЦТВА Й АРТТЕРАПІЇ

Марія Пазинюк — 2023-12-30

Метою статті є популяризація результатів досліджень актуальної проблеми аналізу досвіду проживання російсько-української війни. Розглянуто наукові розвідки у сфері філософії, пластичного й музичного мистецтва, методології їхньої психології та практики рецептивної чи активної арттерапії, педагогіки тощо. Показано витворення розмаїтого за теоретичними основами й методичним інструментарієм наукового дискурсу. Він має значні ресурси для виявлення й осмислення феноменології переживань особистості внаслідок криз, стресів і психотравм війни, пошуку модерних методів, прийомів стабілізації емоційного стану, подолання наслідків колективної та індивідуальної травматизації. Привернуто увагу до значних арттерапевтичних можливостей різних видів візуального, музичного мистецтва, красного письменства, роль у їхній популяризації новітніх засобів комунікації, розповсюдженні мудрості застосування. Зроблені обриси проблематики вивченого досвіду проживання війни допомагають кращому його узагальненню в контексті етики й естетики, екзистенційної філософії та психології, зокрема психологія мистецтва, духовно-естетичних, арттерапевтичних, культурно-мистецьких практик, психології особистості, мистецтвознавства, комунікацій тощо.

ОСОБЛИВОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ СПЕЦІАЛЬНИХ ПОДІЙ В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРОТВОРЧОМУ ПРОЦЕСІ

Наталія Максимовська — 2023-12-17

Розглянуто проблему управління спеціальними подіями в контексті динаміки сучасної культури. Встановлено, що сутність культуротворення зокрема полягає в створенні умов для розвитку надбіологічної сутності людини, являє собою актуалізацію універсальних смислів культури, їх трансформацію та усталення в сучасних соціокультурних умовах. З'ясовано, що подієвість є низкою подій, що стверджують певний сенс та цінність, яка впливає на суспільну свідомість, інтегрує суб’єктів соціуму, залучає до спільної взаємодії у сфері культури. Доведено, що організація спеціальної події є технологією інтеграції культурного сенсу в соціокультурний простір. Управління спеціальними подіями в умовах війни та повоєнний період є процесом ефективного використання ресурсів, регулювання традиційних видів поведінки суб’єктів соціуму в сфері культури та забезпечує нестандартні рішення в особливо складних умовах.

СПЕЦИФІКА ОРГАНІЗАЦІЇ ІВЕНТ-ЗАХОДІВ У РЕГІОНІ: ДОСВІД РІВНЕНШИНИ

Сергій Виткалов — 2023-12-17

Досліджується соціокультурний ландшафт Рівненської області; розглядаються перспективи та проблеми, пов’язані з івент-менеджментом у регіоні. Висвітлено диверсифікацію культурних, туристичних та освітніх установ і соціокультурних заходів, що сприяють його культурній життєздатності. Дослідження визначає виклики розвитку івент-індустрії в Рівненській області, зокрема інфраструктурні обмеження, обмежені маркетингові зусилля та відсутність державної підтримки. Підкреслюється значний потенціал Рівненщини у популяризації соціально-культурного менеджменту та туризму. Вирішуючи проблеми інфраструктури, збільшуючи маркетингові зусилля та посилюючи державну підтримку, регіон може максимізувати переваги заходів, сприяючи сталому економічному зростанню та процвітаючому культурному середовищу. Наголошується на можливостях та перешкодах в управлінні подіями в регіоні, пропонуючи ідеї для зацікавлених сторін галузі, що сприяють розвитку культурного та туристичного секторів Рівненської області.

ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Владислава Любарець — 2023-12-17

Акцентовано увагу на важливих аспектах професійного самовизначення майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності як основного критерію саморозвитку та самореалізації у професійній діяльності. Констатовано, що професійне самовизначення є ключовим етапом соціального становлення та адаптації менеджера соціокультурної діяльності у професійній практиці. Означено зовнішні та внутрішні чинники професійного самовизначення. Висвітлено типи ідентифікації особистості у професії. Запропоновано етапи побудови індивідуального плану професійного самовизначення з точки зору реалізації професійної кар’єри менеджера соціокультурної діяльності. Розкрито професійну діяльність менеджера соціокультурної діяльності як сфера реалізації з подальшим розвитком його здібностей, здатностей, спроможності, готовності до соціальних контактів із втіленням у поведінкових формах з його цінностями, баченнями, бажаннями, потребами, уявленнями та установками у професійному соціокультурному середовищі.

ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ТА ГРАНТОВА ДІЯЛЬНІСТЬ У ЗАКЛАДАХ КУЛЬТУРИ КЛУБНОГО ТИПУ

Іванна Свирид — 2023-12-17