СИМФОНІЗМ А. БАКСА КРІЗЬ ПРИЗМУ КЕЛЬТСЬКИХ АЛЮЗІЙ

Анотація

Визначено унікальність постаті англійського композитора Арнольда Бакса, його непересічну роль у музичному житті Британії початку ХХ століття та в ширшому європейському культурному просторі. Наголошено, що митець сформувався на зламі епох: між пізньовікторіанською традицією й модерністськими пошуками нового звучання, зберігаючи водночас власний національний колорит. Підкреслено значення кельтизму як культурно-естетичної конструкції fin de siècle та його вплив на формування світоглядних орієнтирів композитора. Ірландська тема для Бакса постає символом «іншого простору» як альтернативи індустріальній цивілізації, що стрімко змінювала європейський ландшафт на початку ХХ століття. Через образи кельтської міфології та пейзажі Ірландії Бакс вибудовував власну філософію втечі від механізованого світу, надаючи своїй музиці відтінку медитативної духовності. Досліджено зв’язок композитора з творчістю Вільяма Батлера Єйтса та ідейно-естетичними засадами ірландського відродження. Обґрунтовано, що саме кельтська міфологія, легенди й поетика ірландських пейзажів стали провідними духовними джерелами його симфонізму, формуючи особливу символічну мову та драматургію. Охарактеризовано музичний стиль А. Бакса як синтез раціонально вибудуваної форми з імпресіоністичною колористикою, символістською образністю та внутрішнім драматизмом. Показано, що композитор поєднав класичну європейську традицію з новаторськими гармонічними й оркестровими рішеннями, створюючи неповторне звукове полотно, у якому романтична експресія перетворюється на симфонічну поему. Представлено аналіз симфонічного циклу, який охоплює сім симфоній і демонструє послідовну еволюцію музичного мислення митця. Симфонічна спадщина А. Бакса засвідчує його новаторство: композитор переосмислив архітектоніку жанру, надавши епілог функцією медитативної кульмінації, що трансформує фінал симфонії у простір духовної зосередженості та філософського розмислу. Узагальнено, що творчість А. Бакса становить вагомий внесок у британську та європейську культуру ХХ століття, відкриваючи перспективи подальшого дослідження взаємозв’язків мистецтва, політики та національної ідентичності у поствікторіанській Англії. Його музика постає як унікальне поєднання ірландського міфу, британської національної традиції та загальноєвропейських художніх тенденцій епохи.