МУЗИЧНА ПОЕТИКА І. СТРАВІНСЬКОГО ЯК РИТОРИКА
DOI:
https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi29.116Ключові слова:
музична поетика, риторика, дискурс, метабола, троп, музична типологіяАнотація
У четвертій лекції «Музичної поетики» І. Стравінського під назвою «Музична типологія» презентується
проект, який можна охарактеризувати як «апофатичну риторику». Йдеться про музичні артефакти, які створюють територичне поле, що традиційно, починаючи з риторики Аристотеля, структурується в рамках тієї чи іншої поетики.
Риторика є продовженням поетики, її зануренням у текст. Адже у даному випадку це відбувається лише частково, імпліцитно. Найголовнішим є те, що єднання поетики й риторики пересувається у Стравінського в зовсім інший контекст, ніж текстуальний. Предмет його аналізу – не текстуальна реальність, а виявлення того гіпертексту, який є феноменологію, антропологію, а ще більш структурно – певною музичною метаантропологію.
##submission.downloads##
Опубліковано
2019-09-21
Номер
Розділ
ТЕОРЕТИКО-МИСТЕЦЬКІ АСПЕКТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ