МУЗИЧНА ПОЕТИКА І. СТРАВІНСЬКОГО ЯК РИТОРИКА

  • Єлизавета Ареф'єва Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ
Ключові слова: музична поетика, риторика, дискурс, метабола, троп, музична типологія

Анотація

У четвертій лекції «Музичної поетики» І. Стравінського під назвою «Музична типологія» презентується
проект, який можна охарактеризувати як «апофатичну риторику». Йдеться про музичні артефакти, які створюють територичне поле, що традиційно, починаючи з риторики Аристотеля, структурується в рамках тієї чи іншої поетики.
Риторика є продовженням поетики, її зануренням у текст. Адже у даному випадку це відбувається лише частково, імпліцитно. Найголовнішим є те, що єднання поетики й риторики пересувається у Стравінського в зовсім інший контекст, ніж текстуальний. Предмет його аналізу – не текстуальна реальність, а виявлення того гіпертексту, який є феноменологію, антропологію, а ще більш структурно – певною музичною метаантропологію.

Біографія автора

Єлизавета Ареф'єва, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ

аспірантка

Опубліковано
2019-09-21
Розділ
ТЕОРЕТИКО-МИСТЕЦЬКІ АСПЕКТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ