АБСОЛЮТ У МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ

Автор(и)

  • Іларіон Легенький Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, м. Київ

DOI:

https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi27.60

Ключові слова:

музика, культура, абсолют, імагінація, звучна матерія, музичний етос.

Анотація

Музика як religare (зв’язування) приречена на набуття і втрату абсолюту. Перманентна сакралізація і
десакралізація, переходження усталених норм і жанрових меж народжують імагінативний (образний) абсолют як певне спілкування з Богом, що виявляється в естетичних реаліях музичного етосу і еросу (estesis). Наступний крок – це персоналізація етосу і estesis, дескрипція перспектив індивідуальної творчості, футурології у музичній культурі загалом, яку можна інтерпретувати субстанційно як носія абсолюту. Великий інший як інобуття, імагінативної абсолют, божественне в людині і музиці, безумовно, має суб’єктну тканину, виражену у матеріальній формі. Музична культура як носій абсолюту, в даному випадку імагінативного абсолюту, культура як те, в чому дається людині світ, – це світ звучної та «незвучної» матерії.

Біографія автора

Іларіон Легенький, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, м. Київ

кандидат філософських наук, викладач кафедри дизайну та реклами

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-05

Як цитувати

Легенький, І. (2019). АБСОЛЮТ У МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ, (27). https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi27.60

Номер

Розділ

ТЕОРЕТИКО-МИСТЕЦЬКІ АСПЕКТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.