МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ПЕРЕКЛАДЕННЯ КЛАВІРНОЇ ТА ОРГАННОЇ ПОЛІФОНІЇ ДЛЯ БАЯНА

Анотація

Окреслено методологічні засади перекладення барокової клавірної та органної поліфонії для готово-виборного баяна з урахуванням специфіки інструмента та стильових традицій музики XVII–XVIII століть. Показано, що адаптація барокових творів вимагає не буквального перенесення нотного тексту, а аналітичного переосмислення фактури з урахуванням темброво-регістрових, динамічних і артикуляційних параметрів баяна. Проаналізовано барокові теоретичні джерела, уртекстові матеріали та сучасні музикознавчі концепції, які визначають засади поліфонічної організації, жанрової специфіки й риторичної семантики. Узагальнено підходи М. Давидова, Т. Яницького, О. Жаркова та М. Оберюхтіна щодо фактурної трансформації, тембрової адаптації та меж інтерпретаційного втручання. Підкреслено, що баян завдяки регістровій гнучкості, динамічній варіативності та специфічним інструментальним можливостям здатний відтворювати поліфонічні моделі барокових композицій за умови збереження структурної та стилістичної логіки оригіналу.
Зроблено висновок, що методологічно вивірена система перекладення є важливою для розвитку сучасного баянного виконавства, формування стильової свідомості та розширення барокового репертуару інструмента