РОЗПИСИ СКЛЕПІНЬ У ТВОРЧОСТІ СТАНІСЛАВА СТРОЇНСЬКОГО : КОМПОЗИЦІЙНІ ТИПИ ТА ТЕХНІКИ

Анотація

Стаття присвячена формальному аналізу розписів Станіслава Строїнського, зокрема, аналізу композиції розписів шляхом визначення застосованих композиційних технік та відповідних до них композиційних типів. Польська дослідниця М. Вітвінська запропонувала класифікацію поліхромій, реалізованих на польських землях у XVIII ст. за трьома основними композиційними техніками: перша базується на умовності зображення (quadro riportato); друга – ілюзіоністична, заснована на квадратурі чи екстремальних ракурсах фігур, третя – панорамне зображення сцени (панорама склепіння). У даному дослідженні проаналізовано композицію розписів склепінь у низці об’єктів, оздоблених С. Строїнським. У результаті аналізу виявлено, що художник використовує усі композиційні техніки та їх компромісні варіанти, часто поєднуючи їх в одному творі. Дані композиційні техніки належать до «відкритого» та «закритого» композиційного типу, що свідчить про «композиційну еклектичність» розписів львівського художника. Такий підхід є звичним явищем при композиційній організації розписів серед художників Речі Посполитої, зокрема у Східній Галичині у другій половині XVIII ст.