ПІДХОДИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ СУБКУЛЬТУР ВІДЕОІГОР У ЗАХІДНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ НА РУБЕЖІ ХХ – ХХІ СТОЛІТТЯ

Анотація

Розкрито ключові тенденції та підходи у західному науковому дискурсі на рубежі ХХ – ХХІ ст., пов‘язаному з проблематикою субкультур відеоігор. Культурологічний (власне (пост) субкультурний) аналіз відеоігор у рамках зарубіжного наукового дискурсу на рубежі ХХ – ХХІ ст. логічно й закономірно підводить до низки суспільно-
політичних та етико-філософських проблем. Субкультури відеоігор – молодіжні культурні практики та моделі поведінки геймерів як активних медіа споживачів у віртуальному просторі, що ґрунтуються на змістовному матеріалі, формують ігровий та соціокультурний досвід гравця, розвивають просторове мислення, а також
трансформують його культурну ідентичність. При цьому, наголошують зарубіжні дослідники, відеоігри часто спричиняють серйозні адикції, десоціалізують, а інтерактивність створює ілюзію легкості досягнення цілей, що «атрофує» моральну рефлексію і зумовлює «фундаментальну втрату орієнтацій» як наслідок мікшування
віртуального та реального в свідомості геймера. Ще однією проблемою, яка активно обговорювалася на рубежі ХХ – ХХІ ст. і потребує осмислення в ключі постсубкультурного підходу, є ототожнення ігор зі споживчими звичками молоді чоловічої статті, що призводить до появи «максулінних упереджень» в науці. Одним із негативних аспектів субкультури відеоігор також є культивування елементу насильницьких дій.