ЗАКЛАДИ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ : ІННОВАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ, КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ І КРЕАТИВНІ ФОРМИ ДОЗВІЛЛЯ

Анотація

Метою статті є дослідження інноваційних підходів до управління закладами культури та мистецтв в Україні, аналіз існуючих культурних практик та виявлення перспективних креативних форм дозвілля в контексті сучасних соціально-економічних трансформацій. Також є важливим прагнення визначити потенціал культури як ефективного інструменту для подолання кризових явищ, стимулювання соціально-економічного зростання на місцевому рівні та забезпечення різноманітних і змістовних форм дозвілля для громадян. Методологія визначається поставленою  метою  та  ґрунтується  на  комплексному  застосуванні  низки  наукових  методів.  Описовий  метод  застосовано для розгляду специфіки та характерних рис існуючих моделей управління, культурних і дозвіллєвих практик у закладах культури. Системний метод забезпечив цілісне розуміння взаємозв’язку між різними елементами управління, культурними пропозиціями та формами дозвілля. Метод узагальнення сприяв формулюванню висновків щодо ефективних інноваційних стратегій та перспективних напрямів розвитку закладів культури та мистецтв.
Результати дослідження підкреслюють домінуючу роль місцевих громад в управлінні більшістю закладів культури в Україні, що є важливою основою для ефективної реалізації культурної політики на регіональному рівні та врахування місцевих особливостей. Хоча децентралізоване управління сприяє більшій залученості громади до культурного життя та цільовому використанню коштів місцевих бюджетів, у статті виявлено низку системних проблем, що гальмують повноцінний розвиток культурної сфери. До них належать нерівномірне фінансове забезпечення в різних регіонах, недостатня кваліфікація управлінських кадрів на місцевому рівні, брак належної координації між загальнонаціональною та місцевою культурною політикою та недостатня увага до збереження національної культурної спадщини. Наголошено на відсутності системної державної культурної політики, яка б адекватно оцінювала ситуацію, враховувала інтереси всіх зацікавлених сторін та відповідала світовим тенденціям. 
Представлено аналіз поточного стану та викликів в управлінні закладами культури та розвитку культурних практик в Україні, пропонуючи розуміння інноваційних підходів та потенціалу культури для соціально-економічного розвитку на місцевому рівні; висвітлено потенціал проєктів міжнародної співпраці, таких як ініціатива Ради Європи «Створення культурного капіталу» та розробка Культурного порталу, як нових інструментів культурного обміну та розвитку в Україні. Матеріали статті можуть бути корисними для освітян, політиків та культурних менеджерів у розробці нових стратегій управління й фінансування закладів культури, сприяння креативним формам дозвілля та посилення ролі культури в місцевому соціально-економічному розвитку.