НЕОВІЗАНТИЗМ МИХАЙЛА БОЙЧУКА В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ (ПОЛЕМІКА НА ШПАЛЬТАХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ 1930-х РОКІВ)

  • Наталія Бенях Львівська національна академія мистецтв http://orcid.org/0000-0002-2578-0555
  • Устим-Анастасій Бенях Львівська національна академія мистецтв
Ключові слова: образотворче мистецтво, неовізантизм, український національний стиль, творчість Михайла Бойчука.

Анотація

Силу індивідуальності майстра, формування методу та власних поглядів на розвиток українського мистецтва першої третини ХХ ст. добре висвітлює львівський період творчості М. Бойчука, який припадає на 1910-1914 рр. У той час важливими є пошуки митця у стилістичній і композиційно-формальній площинах творчої реалізації.
Художник лише повернувся з так званої мистецької лабораторії Парижа, де відбувались глибинні процеси формування нових стилістичних віянь у мистецтві, тож це був час самоусвідомлення та самовираження у творчому обличчі українського мистецтва. Українському мистецтву першої третини ХХ ст. притаманна низка суттєво нових, порівняно з попереднім періодом, особливостей. Одна з основних – формування українського національного стилю, вплив естетики модернізму на творчість тогочасних художників. У статті проаналізовано станкові і монументальні твори художника львівського періоду, його роздуми і пошук авторського письма, яке ґрунтується на принципах неовізантизму. Розглянуто критичні статті А. Малюци, М. Голубця, Д. Іванцева, М. Вороного, В. Ласовського, П. Ковжуна, що стосуються проблем розвитку українського мистецтва першої пол. ХХ ст. Особливу увагу звернуто на формування українського національного стилю, на термінологію, напрями й особистості.

Біографії авторів

Наталія Бенях , Львівська національна академія мистецтв

кандидат мистецтвознавства, доцент, завідувачка кафедри художнього дерева

Устим-Анастасій Бенях , Львівська національна академія мистецтв

магістр образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва, реставрації

Опубліковано
2024-06-12
Розділ
ІСТОРИКО-МИСТЕЦЬКА СПАДЩИНА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОГО КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ