НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕТОС ПОЛЬСЬКОЇ МУЗИКИ У СКРИПКОВИХ КОНЦЕРТАХ КАРОЛЯ ШИМАНОВСЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.35619/ucpmk.v34i34.318Ключові слова:
скрипковий концерт, творчість К. Шимановського, національний етос польської музики, модернізм, імпресіонізм, неофольклоризмАнотація
Здійснено спробу виявити національний етос польської музики у Першому (2016 р.) та Другому (1933 р.) скрипкових концертах К. Шимановського. Розглянуто особливості тематизму солюючої скрипки та його розвитку у контексті імпресіоністичної (Перший концерт) та неофольклористичної (Другий концерт) музичної виразовості. Виявлено, що ліричний етос Першого концерту аванґардною для свого часу музичною мовою відображає усталені національні характеристики, а екзальтація та споглядання у Другому пов’язані з сучасним представленням польської етнічної характерності та архаїчної фольклорної інтонаційності, чим перегукується з ідеалами «Молодої Польщі» та здобутками І. Стравінського, Б. Бартока та ін. Підкреслено, що скрипкові концерти К. Шимановського повернули розвиток жанру на нові орієнтири, композитор у співпраці з П. Коханьським створив новий скрипковий стиль ХХ ст. (А. Калениченко) та у високохудожній формі втілив дві ґрані етосу польської музики – витонченого ліризму та етнічно-зумовленої екзальтації.
