ГРАФІЧНІ СТИЛІ ЯК ОБ’ЄКТИ ПРОЄКТУВАННЯ ТА ВІЗУАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ : ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
DOI:
https://doi.org/10.35619/ucpmk.52.1197Ключові слова:
графічний стиль, графічний дизайн, візуальна комунікація, проєктування, стилістичні коди, семіотичний аналіз, айдентика, дизайн-освітаАнотація
Здійснено теоретичне обґрунтування тлумачення графічного стилю як багатовимірного об’єкта проєктування та феномену візуальної культури, що поєднує знаковий, культурний і процесуальний виміри. Проаналізовано сучасні теоретичні підходи до його осмислення в умовах цифрових трансформацій і міжкультурної комунікації. Графічний стиль інтерпретовано як відкриту динамічну систему, пов’язану з культурною пам’яттю, ідентичністю та соціокультурними практиками. Методологічну основу дослідження становлять семіотичний метод, візуально-аналітичний та історико-генетичний аналіз. На прикладі Bauhaus, Swiss Style та постмодернізму окреслено еволюцію уявлень про стиль у проєктній діяльності. Узагальнено емпіричний матеріал, отриманий у процесі впровадження проєктної практики зі стилем під час викладання фахових освітніх компонентів у ЗВО. Обґрунтовано доцільність застосування процесуального підходу та інтеграції рефлексивних і діагностичних практик у дизайнерській освіті.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Вячеслав БОРИСОВ , Світлана БОРИСОВА

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.