АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНА ОБРОБКА ІНФОРМАЦІЇ В АСПЕКТІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Анотація

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та розробці культурологічного підходу до аналітико-синтетичної обробки інформації (АСОІ) в умовах цифрової трансформації та глобалізації. Показано, що традиційні системи класифікації та індексування (УДК, ББК, LCSH), створені на засадах формально-логічного універсалізму XIX–XX ст., виявляють системну західноцентричну упередженість і не здатні адекватно відображати культурно-специфічний зміст документів, пов’язаних із національними культурами, фольклором, релігійними практиками, локальними історичними наративами та об’єктами нематеріальної культурної спадщини. У цифрову епоху ця проблема загострюється через масове залучення гетерогенних мультимедійних ресурсів, застосування алгоритмів машинного навчання, навчених переважно на англомовних датасетах, та явищі «цифрового колоніалізму», що посилює маргіналізацію неєвропейських культур.

Обґрунтовано доцільність трансформації АСОІ з технічного процесу в герменевтичну практику культурної інтерпретації. Запропоновано культурологічно орієнтований підхід, який передбачає на аналітичному етапі виявлення семантичних, аксіологічних, семіотичних та онтологічних шарів культурного тексту, на синтетичному – створення культурно чутливих індексів, анотацій, рефератів, онтологій і метаданих, на пошуковому – розробку інтерфейсів із можливістю вибору культурного контексту.

Визначено семантичні технології (онтології, семантичні мережі, RDF/OWL), що дозволяють перейти від жорсткої ієрархічної класифікації до багатовимірної мережевої моделі знань із фіксацією ієрархічних, асоціативних і причинно-наслідкових зв’язків. Розроблено трирівневу концептуальну модель АСОІ: 1) герменевтичний аналіз культурного тексту; 2) культурно орієнтований синтез (індекси, анотації, онтології); 3) контекстно-залежний пошук з урахуванням культурної перспективи користувача. Запропонована модель створює теоретичне підґрунтя для практичного впровадження культурологічних засад у діяльність бібліотек, музеїв, архівів та цифрових платформ України та інших полікультурних країн, забезпечуючи збереження, осмислену актуалізацію й міжкультурну трансляцію спадщини в глобалізованому інформаційному просторі. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою спеціалізованих онтологій національних культур, створенням стандартів культурологічно орієнтованих метаданих для цифрових колекцій об’єктів матеріальної та нематеріальної спадщини, впровадженні й апробації запропонованої трирівневої моделі в реальних бібліотечно-інформаційних системах України та інших країн із полікультурним складом, а також у проведенні порівняльних крос-культурних досліджень особливостей застосування культурологічних принципів АСОІ в різних цивілізаційних контекстах (наприклад, Україна, Польща, Канада, Індія).