ВІЗУАЛЬНЕ ПРОГРАМУВАННЯ І ХУДОЖНЄ МИСЛЕННЯ У СУЧАСНОМУ МЕДІА-МИСТЕЦТВІ
DOI:
https://doi.org/10.35619/ucpmk.51.1047Ключові слова:
візуальне програмування, код, генеративне мистецтво, цифрова естетика, алгоритмічна творчість, художнє мисленняАнотація
Досліджується візуальне програмування як особлива форма художнього мислення, що сформувалася на
перетині цифрових технологій, концептуального мистецтва та сучасних медіапрактик. Динамічний розвиток таких
середовищ як Processing, Max/MSP, TouchDesigner та p 5.js, сприяв появі нових моделей авторства, інтерактивності та
генеративності, у межах яких алгоритм функціонує не лише як технічний інструмент, а як невід’ємний компонент
художньої інтенції. Теоретичну основу дослідження становлять праці Джона Маеди, А. Майкла Нолла, Фрідера Наке,
Крістіани Пол та Домініка Лоупса, що пропонують філософські, естетичні та методологічні підходи до осмислення
програмного коду як художнього медіуму. Здійснено детальний аналіз знакових мистецьких проєктів – MicroImage
Кейсі Ріса, Tissue LIA, CLOUDS Джеймса Джорджа та Джонатана Мінарда, Just Landed Джера Торпа – які
демонструють як код структурує візуальні процеси, забезпечує інтерактивність і формує процедурну варіативність.
Отримані результати засвідчують, що візуальне програмування постає як автономний художній метод,
заснований на алгоритмічній логіці, системному мисленні та динамічних формах репрезентації. Воно формує
концептуально-естетичну рамку, у межах якої цифрова матеріальність, процедурне авторство та генеративні
структури стають центральними елементами художньої практики ХХІ століття.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Богдан Тимофієнко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.