ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ ФРАНЦУЗЬКОЇ ГУМАНІСТИКИ: ДОСВІД КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Реконструйовано стан французької гуманістики на межі ХІХ–ХХ ст., коли країна переживала зміну парадигми в логіці розвитку гуманітарного знання: поступове утвердження інтуїтивізму, неотомізму, персоналізму, екзистенціалізму на противагу позитивізму; самобутність імпресіонізму та активне втручання в тогочасний творчий процес фовізму та кубізму. Показано, що ці художньо-творчі модифікації – як виявилося згодом – відбувалися з втручанням різних філософських орієнтацій, що виконували роль своєрідного теоретичного підґрунтя історико-культурних змін на тогочасному етапі культуротворення.

Зазначено, що філософські засади, що виявилися на межі віків, протягом першої пол. ХХ ст. помітно впливали на художню практику, формуючи творчий діалог «філософія – мистецтвознавство – мистецтво», поглиблюючи усвідомлення митцем сутності творчого процесу. Наголошено на потенціалі культурологічного аналізу означеного періоду, оскільки такі властиві йому підходи, як міжнауковість, діалогізм, персоналізація поглиблюють розуміння причин і наслідків тих процесів, що мали місце у французькій гуманістиці означеного в статті періоду.