ЕСТЕТИЧНА ГАРМОНІЯ КОСТЮМА ЯК ПРОЄКТНИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ОДЯГУ В УМОВАХ НОРМАТИВНО ЗУМОВЛЕНИХ ОБМЕЖЕНЬ СТАЛОГО ДИЗАЙНУ

Анотація

Досліджено трансформацію дизайну костюма в умовах переходу до нормативно регульованої сталості, де вимоги екодизайну та циркулярної економіки структурують логіку проєктних рішень і критерії їх оцінювання. Обґрунтовано доцільність розгляду естетичної гармонії як проєктного чинника формування життєвого циклу одягу, що забезпечує узгодження художньо-композиційних параметрів із вимогами довговічності, ремонтопридатності та повторного використання. Запропоновано концептуальну модель, у межах якої естетичні характеристики виробу пов’язані з афективним сприйняттям користувача та його поведінковими практиками, що впливають на тривалість використання одягу. Мета – обґрунтувати естетичну гармонію костюма як проєктний чинник формування життєвого циклу одягу в умовах нормативних обмежень сталого дизайну. Методологія ґрунтується на концептуально-аналітичному підході, системному та міждисциплінарному синтезі (дизайн, психологія споживання, policy studies), а також на принципі операціоналізації естетичних і поведінкових категорій. Результати полягають у розробленні концептуальної моделі, що описує причинно-наслідкові зв’язки «нормативні обмеження – естетична гармонія – афект – поведінкові практики – довговічність – циркулярність» і визначає індикатори їх оцінювання на проєктному рівні конструкції, матеріалів і композиції. Наукова новизна – в обґрунтуванні естетичної гармонії як вимірюваної дизайн-змінної, здатної інтегрувати художньо-композиційні рішення у систему проєктування життєвого циклу одягу.