КУЛЬТУРНИЙ ОПІР : МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.35619/ucpmk.52.1196Ключові слова:
національна ідентичність, візуальна культура, соціокультурні процеси, художні практики, символічні наративи, колективна пам’ятьАнотація
Досліджено трансформацію українського мистецтва в умовах війни та його роль як активного інструменту культурного спротиву суспільства. Актуальність дослідження зумовлена тим, що митці постали перед викликом не лише фіксувати події, а й формувати наративи стійкості, візуалізувати спротив та забезпечувати збереження національної ідентичності. Мета – визначити основні форми, жанри та художні практики, що виконують функцію носіїв культурного спротиву, а також показати, як митці через різні медіа транслюють власні погляди та досвід суспільству. Методологічну основу дослідження становить поєднання культурологічного, історико-мистецького та порівняльного аналізів, а також інтерпретація сучасних художніх практик. Результати засвідчують, що візуальне мистецтво, стріт-арт, цифрові інсталяції та інші форми є ефективним засобом соціокультурної комунікації, символічного спротиву та підтримання колективної пам’яті. Встановлено, що сучасне українське мистецтво не лише естетично збагачує середовище, а й виконує критично важливі соціокультурні функції, об’єднуючи людей і зміцнюючи культурну ідентичність.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Марія ЛЕВЕНЕЦЬ

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.