ПОВСЯКДЕННА МОВНА ПРАКТИКА АКТОРА ЯК КУЛЬТУРНИЙ ЧИННИК : ВІД ОРГАНІЧНОСТІ ДО КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Анотація

Повсякденна мовна практика актора розглядається як культурний чинник, що визначає органічність і художню виразність сценічного мовлення. Дослідження здійснено крізь призму взаємозв’язку мовної поведінки у повсякденному житті та психофізичної структури актора в умовах сценічної дії. Обґрунтовано підхід до мовлення як інтегрованої психофізичної системи, що поєднує артикуляційні, когнітивні та поведінкові процеси і функціонує як елемент художньої цілісності сценічного образу. Запропоновано аналітичну модель, що включає тілесно-артикуляційний, психолінгвістичний та психофізичний рівні інтеграції мовлення. Встановлено, що повсякденна мовна практика формує не лише технічну якість мовлення, а й рівень культурної та художньої відповідальності актора. Доведено, що імпровізація та психоемоційне навантаження не формують мовлення, а виявляють ступінь його інтеграції у цілісну психофізичну та культурну систему акторського існування.