ВІЗУАЛЬНІ СИМУЛЯКРИ І ГІПЕРРЕАЛЬНІСТЬ У ЦИФРОВІЙ КУЛЬТУРІ

Анотація

Запропонований культурологічний аналіз еволюції візуальних симулякрів та гіперреальності в сучасній цифровій культурі з акцентом на взаємозв’язку між симулякрами, згенерованими штучним інтелектом, та технологіями AR/VR. Методологія дослідження поєднує критичний аналіз літератури із загальнонауковими методами та синтезом культурологічної рефлексії, семіотичного, феноменологічного та герменевтичного підходів. Дослідження демонструє, що ШІ-симулякри функціонують як агентні форми симуляції, тоді як AR/VR створюють просторовий та емпіричний режим гіперреальності. Разом вони утворюють тип гіперреальності, заснований не на імітації, а на конструюванні досвіду. У цьому контексті симулякр набуває інфраструктурного значення, формуючи візуальність, присутність та конструювання й переживання суб’єктом досвіду. Результати можуть бути застосовані у культурологічному експертному аналізі, цифровій освіті та проєктуванні відповідальних цифрових середовищ.