СЕМІОТИКА АРХЕТИПНОГО ОБРАЗУ КОЗАКА МАМАЯ У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Анотація

Стаття присвячена семіотичному аналізу української народної картини «Козак Мамай» крізь призму теорії архетипів К.-Г. Юнга. На основі концептуалізації понять «архетип», «архетипний образ» та «культурний герой» обґрунтовується належність козака Мамая до категорії архетипного образу. Досліджується символічне значення інваріантної атрибутики народних картин як єдиної кодифікованої системи, що сягає архаїчних уявлень українського етносу. Обґрунтовано, що образ козака Мамая синтезує юнгіанські архетипи Героя і Мудреця та втілює ключові принципи української культурної ментальності – кордоцентризм, софійність та антеїзм. Результати дослідження сприяють глибшому розумінню механізмів формування та репрезентації культурної ідентичності засобами народного живопису, а також розкривають невичерпний символічний зміст образу козака Мамая, що робить його актуальним впродовж століть.