РЕЦЕПЦІЯ ХУДОЖНЬОЇ СИСТЕМИ СЕРГІЯ ПАРАДЖАНОВА У ВІЗУАЛЬНІЙ КУЛЬТУРІ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.35619/ucpmk.52.1135Ключові слова:
образотворче мистецтво, Сергій Параджанов, постмодернізм, декоративне мистецтво, відеокліпи, орієнталістика, художні методи, театральність, орнамент, килимиАнотація
Запропоновано відповідь на актуальне питання – чому у Параджанова так багато послідовників у сучасному візуальному мистецтві. Митець інтуїтивно створював власну візуальну мову, яку зараз ідентифікуємо через термін «постмодерн». Зазначений вектор дослідження дозволив сформувати універсальні риси, певні сталі «модулі» творчості Параджанова, з яких складають сучасну образність прийдешні покоління митців. Інтертекстуальність (використання цитат, алюзій), дискретність (фрагментарність, колаж), театральність, іронія та гра як головні методи та прийоми постмодерну визначено головними рисами творчості майстра та вектором наступної частини дослідження. Із метою виявлення спорідненості образотворчості Параджанова з сучасними медіа, обрано малодосліджений аспект – аналіз п’яти відеокліпів. Завдяки цитатності, колажності, театральності, кліпмейкери знайшли в естетиці С. Параджанова чисту емоцію, закодовану у символи. Для Мадонни (1995 р.) – це ключ до світу сновидінь, для гурту Juno Reactor (1997 р.) – візуалізузація духовного трансу. Гурт Kiosk (2009 р.) передає національну ідентичність через статику перської мініатюри; Seven Sisters of Sleep (2015 р.) транслюють первісну, хтонічну силу, а Леді Гага (2020 р.) – прикордонний стан свідомості. Сучасне візуальне мистецтво досі продовжує черпати натхнення у безсмертних «живих картинах» легендарного художника другої пол. ХХ століття.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ольга КОНОВАЛОВА

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.