КУЛЬТУРНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У ТЕАТРІ : МІЖ ТВОРЧІСТЮ ТА СТРАТЕГІЄЮ

Анотація

Автори досліджують проблему хибного протиставлення культурного менеджменту та творчості в українському театральному середовищі, аналізують причини стереотипного сприйняття управлінських практик, сформованих під впливом пострадянської системи централізованого контролю та виявляє редукцію поняття культурного менеджменту до грантової діяльності. На основі міжнародного досвіду (Royal Shakespeare Company, Berliner Ensemble, Public Theater) представлено успішні моделі інтеграції художнього бачення та професійного управління. Обґрунтовується, що стратегічне планування звільняє творчість, забезпечуючи ресурси для експериментів та інституційну сталість. Особливу увагу приділено трансформації театрального менеджменту в умовах повномасштабної війни, коли антикризове управління стає інструментом виживання та опору. Проаналізовано специфіку роботи театрів на прифронтових територіях, що запроваджують нові інструменти менеджменту: мобільні формати вистав, освітні та терапевтичні програми, диверсифікація джерел фінансування. Доведено, що професійний культурний менеджмент посилює театру, його місійну роль у суспільстві, дозволяє йому відповідати на гострі соціальні виклики. Запропоновано можливі шляхи до розвитку необхідних практик упровадження стратегічного управління в театральних інституціях України, включно з освітніми програмами для керівників, залучення професійних менеджерів та адаптацію міжнародних управлінських інструментів до специфіки культурного сектору.