ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ПРОЄКТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

Актуальність теми дослідження зумовлена проблемами, спричиненими динамічною діджиталізацією
методів організації проєктів соціокультурної діяльності. Зокрема, з появою широкодоступних інструментів штучного
інтелекту більшість практик змінили методологію своєї оргіназації. Мета статті полягає у визначенні та описі
потенційних сфер проєктної діяльності, в яких штучний інтелект може застосовуватися для підтримки або заміщення
ролей. Методологічна основа дослідження. Визначення ролі ШІ базується на теоретичних основах концепції
управлінського підходу Міхала Шостака (концепція «Мистецтво управління – управління мистецтвом»), що
дозволяє не лише визначити конкретні універсальні сфери впровадження ШІ, а й диференціювати поняття
суб’єктності у відповідних зразках проєктної діяльності. Результати дослідження засвідчують дві можливі ролі
штучного інтелекту в проєктній діяльності: «допомоги» (в якості допоміжного інструменту) та «заміщення»
(самогенерації). Наукова новизна результатів дослідження полягає у розкритті соціокультурної важливості
впровадження ШІ в процеси управління проєктами. Стаття висвітлює досвід авторів у генерації креативного
контенту для реалізації проєктної діяльності в рамках освітнього процесу, а також унаочнює результати аналітичного
огляду сучасних практик заміщення ролі «творця» шляхом впровадження машинного самонавчання.