СТРАТЕГІЧНИЙ ДИСОНАНС КУЛЬТУРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ: МІЖ БЕЗПЕКОВИМ ЕСЕНЦІАЛІЗМОМ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ КОНСТРУКТИВІЗМОМ

Анотація

Здійснено критичний аналіз сучасної культурної політики України крізь призму двох ключових документів: Стратегії розвитку культури в Україні на період до 2030 року» та «Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2030 року». Виявлено стратегічний дисонанс між двома векторами державного планування: безпековим есенціалізмом, що трактує культуру як сталий ресурс спротиву, та політичним конструктивізмом, спрямованим на соціальне проєктування та виховання громадянської лояльності. Обґрунтовано доцільність застосування постколоніальної оптики як методологічного інструменту для подолання цієї дихотомії, що дозволить інтерпретувати національний спротив як процес відновлення суб’єктності та реальної деколонізації.