КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФЕНОМЕНА ТІЛЕСНОСТІ В ОПТИЦІ АНТИЧНОСТІ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Анотація

Розглянуто проблему тілесності як однієї з центральних у сучасній філософії та культурології, адже через осмислення людського тіла розкривається ставлення культури до самої людини, її місця у світі, до природи, краси, духу. Показується на матеріалі античності, яким чином проблема набула особливої глибини: тіло розглядалося не лише як біологічна реальність, але як гармонійний, космічно впорядкований образ – втілення ідеї калокагатії (єдності добра і краси). В середньовічну епоху на зміну античному космоцентризму приходить теоцентризм – уся дійсність осмислюється через Бога як абсолютний початок і кінець буття. Це зумовлює радикальну зміну у ставленні до тілесності. Якщо античність бачила у тілі природну частину космічної гармонії, то середньовічна думка часто сприймає його як символ гріховності, тління і спокуси. Проте тіло в той період не відкидається цілком: воно набуває нової ролі – стає полм боротьби між духовним і земним, між благодаттю і гріхом.