СУЧАСНИЙ ТРЕНД ТЕАТРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ : САМОСТІЙНИЙ ТЕАТРАЛЬНИЙ ФОРМАТ

Abstract

Мета роботи – виділити організаційні принципи незалежного театрального формату, диференціювати його сутністно-змістовні риси.
Методологія дослідження. Методологічна основа статті визначається її метою та є синтезом мистецтвознавчого, проблемно-аналітичного та логіко-узагальнюючого методів, які в сукупності дозволили, на наш погляд, висвітлити в аналізованих аспектах означену наукову проблему. Аксіологічна точка зору для авторів є методологічним стрижнем, що дозволяє зосередити увагу на специфіці театральної культури як галузі дослідження при розгляді аспектів незалежного театрального формату.
Отримані результати. Наголошується, що театр – художній спосіб осмислення життя в детальній проєкції соціально-історичного контексту епохи, явище процесуальне, що практично не піддається фіксації; незалежний театральний формат – багатогранний конструкт, що принципово співвідноситься з реаліями повсякденного життя, але стверджує свої власні художні закони, орієнтовані на пошук адекватної мови для реального діалогу театру та сучасного суспільства на затребувані гостроактуальні теми.
Новизна стосується виділення в незалежному театральному форматі його сутності як «живого театру», «театру взаємодії», творчої свободи й таких аспектів, як: інноваційні експерименти з гібридними формами, що є колажем нових технологій, медіа елементів і мистецтв, іншими словами, експериментально-креативним творчим процесом у контексті найновітніших дискурсів сучасного мистецтва театру, нетрадиційних методологій творення театральних постановок як експрес-формату швидкого меседжу. У руслі нової драматургії вбачається інтенсифікація пріоритету нівелювання догматики тексту з поступом поза рамками традицій театрального простору та урахуванням фізичності
театральної форми й елементів сценічної мови. Сама естетика сучасних театральних форм вбачається продукованою цифровою культурою та тотально орієнтованою на безперервний експеримент і пошук нової мистецької мови, спроможної на відтворення нових, гостроактуаль них сенсів, у світлі змін світосприйняття сучасної глядацької аудиторії.