ІСТОРИЧНІ ПРОТОТИПИ ТА СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ КОЛЕКЦІЙНИХ ОБ’ЄКТІВ В ІНТЕР’ЄРІ

Анотація

Розглянуто історичні прототипи та сучасні підходи до формування колекційних об’єктів в інтер’єрі як просторово-культурного явища, у межах якого предмети виконують не лише декоративну, а й смислотворчу, символічну, комунікативну та статусну функції. На основі історико-порівняльного, типологічного та інтерпретативного аналізу уточнено поняття колекційного об’єкта в контексті інтер’єрного дизайну, відмежовано його від суміжних категорій та виявлено основні історичні прототипи інтер’єрів, пов’язаних із колекціонуванням. Показано, що кабінет курйозів, колекціонерський інтер’єр як форма соціального представлення та домашній інтер’єр як об’єкт демонстрації заклали підвалини сучасних способів інтеграції колекційних об’єктів у житловий і напівпублічний простір. Визначено, що сучасні підходи до формування таких об’єктів реалізуються через кураторську організацію середовища, демонстраційну інфраструктуру, просторову оповідь, атмосферність і акцент на походженні і достовірності предмета. Запропоновано концептуальну модель взаємодії колекційного об’єкта та інтер’єру, що охоплює чотири взаємопов’язані виміри: режим цінності, інфраструктуру демонстрації, сценарій смислового прочитання та режим взаємодії. Обґрунтовано, що сучасний інтер’єр із колекційними об’єктами слід розглядати як гібридний простір, у якому поєднуються домашність і експозиційність, повсякденність і демонстрація, близькість і дистанція. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування цієї моделі для аналізу та проєктування інтер’єрів, у яких колекційні об’єкти відіграють структуротворчу роль.