ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЄКТУВАННІ СУЧАСНИХ ДИЗАЙН-ПРОДУКТІВ

Анотація

Досліджено інноваційні матеріали та технології у проєктуванні сучасних дизайн-продуктів у контексті взаємодії художніх першоджерел, матеріальної бази та виробничих можливостей. Проаналізовано трансформацію живописних, графічних та урбаністичних візуальних кодів у текстильні принти й декоративні рішення, а також визначено їх залежність від конструктивної будови виробу, напряму рисунка та технології виготовлення. Систематизовано напрями матеріальних інновацій – від модифікації волокон і розвитку поверхонь high-touch до біоматеріалів, інтерактивних та цифрово сформованих структур. Показано, що матеріал у сучасному дизайні виступає активним чинником формоутворення, сенсорної виразності та функціональної адаптивності виробу. Мета дослідження полягає у визначенні ролі інноваційних матеріалів і технологій у формуванні сучасних дизайн-продуктів та узагальненні підходів до поєднання художнього першоджерела, матеріальної інновації та технологічної реалізації в єдиній проєктній логіці. Методологія базується на аналізі наукових публікацій з теорії дизайну й матеріалознавства, історико-мистецтвознавчому огляді прикладів трансформації образотворчого мистецтва у текстильний і предметний дизайн, а також систематизації сучасних практик використання інноваційних матеріалів і цифрових технологій виробництва.
Результати дослідження полягають у окресленні джерел образності сучасного декору та визначенні їх проєктних обмежень; систематизації напрямів матеріального оновлення: модифікація хімічних і синтетичних волокон, створення надтонких і high-touch поверхонь, застосування інтерактивних матеріалів, біоматеріалів і вирощених структур, використання цифрових засобів виробництва, а також обґрунтуванні ролі технології як посередника між потенціалом матеріалу та формотворчим результатом. Наукова новизна полягає в узагальненні взаємозв’язку художніх першоджерел, матеріальної інновації та технологічної реалізації в межах цілісної проєктної моделі, де матеріал розглядається як активна формотворча категорія, а не лише технічна основа виробу. Практичне значення полягає у можливості використання запропонованої систематизації напрямів інновацій для обґрунтованого вибору матеріалів і технологій у проєктуванні одягу, текстилю, предметів декору та інтер’єрних об’єктів з урахуванням функціональних, сенсорних і комунікативних характеристик дизайн-продукту.