ФОРТЕПІАННИЙ КОНЦЕРТ ЯК СИНТЕЗ СОЛЬНОГО ВИКОНАВСТВА ТА ОРКЕСТРОВОГО МИСЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.35619/ucpmk.52.1152Ключові слова:
фортепіанний концерт, виконавська взаємодія, сольна партія, оркестрове мислення, ансамблева взаємодія, інтерпретація, оркестрове слухання, художня концепціяАнотація
Статтю присвячено розкриттю фортепіанного концерту як форми виконавської взаємодії, у якій сольна партія реалізується через оркестрове мислення, ансамблеву чутливість і цілісну художню концепцію. З’ясовано, що його специфіка полягає не лише у віртуозності, а й у постійному співвіднесенні сольної партії з оркестровою тканиною та потребі мислити масштабом цілого твору. Показано, що оркестрове мислення визначає інтерпретацію піаніста, а цілісний виконавський образ формується у взаємодії соліста, диригента та оркестру. Узагальнено інтерпретаційні принципи художньої рівноваги: цілісність концепції, оркестрове слухання, ансамблева узгодженість, співмірність виразових засобів і діалогічність. Наукова новизна полягає в розгляді фортепіанного концерту як єдності сольного виконавства, оркестрового мислення й ансамблевої цілісності. Перспективи подальших розвідок пов’язані з вивченням індивідуальних виконавських стратегій у співвідношенні з оркестровою партитурою.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олена ТЕПЛОВА, Наталія РЯБУХА, Олег КОПЕЛЮК

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.