ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ БАНДУРНОГО МИСТЕЦТВА В УКРАЇНІ ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

Анотація

Розглядається актуальність теоретико-методологічних засад дослідження бандурного мистецтва в Україні початку XXI століття в контексті сучасних інноваційних методів-підходів з урахуванням новітніх тенденцій розвитку наукового мистецтвознавчого напряму – бандурознавства. Враховано введення українськими вченими термінопонять «академічний» і «академізований», де підкреслено вплив академізації на зміст і функції сучасного бандурного мистецтва. Враховано особливості, що розрізняють автентичність народного інструменту та його сучасну модернізацію. Застосовано інтегративний, комплексний та українознавчий підхід у поєднанні з музикознавчим аналізом для висвітлення процесу академізації бандурного жанру і виконавського стилю; історичний, культурологічний та мистецтвознавчий підходи для аналізу процесів інтеграції лірницько-бандурного народного мистецтва в сучасну академічну культуру. Такий підхід дозволяє об’єктивно осмислити соціокультурні і мистецькі процеси, які сприяють синкретизації традиційного і академічного в сучасному теоретико-виконавському бандурознавстві. Здійснено аналіз бандурознавства як феномену українського музичного мистецтва в контексті сучасного наукового дискурсу з урахуванням перспектив розвитку цього напряму. Визначено актуальність розробки і впровадження науково-термінологічного інструментарію бандурознавства як науки та навчальної дисципліни.