МОДЕРНИЙ ТАНЕЦЬ НА ШЛЯХУ ДО ПЕРФОРМАТИВНОСТІ : РЕФЛЕКСИВНА СКЛАДОВА

Анотація

Визначено роль рефлексії у розвитку хореографічних стилів Новітнього часу. Виокремлено рефлексивну складову у становленні перформативних якостей модерного танцю з точки зору філософсько-психологічної рефлексії. Показано роль творчості О. Шлеммера в оновленні хореографічної мови, її підпорядкованості завданням театральної перформативності. Постать О. Шлеммера трактована як унікальна в європейській культурі і недостатньо вивчена в контексті спрямованості історичного поступу мистецтва до синтетизму. Наголошено, що у творчості О. Шлеммера рефлексія над природою руху вела до відокремлення його від антропоморфної тілесності і проєктування у фізичних формах, наділених не лише якостями об’єму, але й колірною символікою. Аналіз біографічних даних митця доводить високу рефлексивність, що послідовно проходила стадії елементарної, наукової та філософської. Досягнення філософської рефлексії зумовило систематизацію новаторського трактування О. Шлеммером хореографії як візуально-перформативного мистецтва. Спостережено, що для урбанізованого модерного мистецтва Європи гострою проблемою постало співвіднесення «нежиттєвості» і «життєдайності» мистецтва, заснованого на механіці. Розв’язання проблеми запропоновано творчим осередком «Баухауз», естетика якого спрямовувала рефлексію О. Шлеммера. Охарактеризовано відмінності естетичних позицій «Бауахуазу» від футуризму, передусім стосовно конструктивної вивіреності, інтелектуальної абстрагованості від побутових реалій. Спеціально підкреслено трансформацію уявлень про синтетизм танцю від музичної орієнтованості до максимальної візуалізації руху. Ритмічна впорядкованість танцю, традиційно організована засобами музики, тепер досягалася узгодженням кольороформ. Представлено аналіз «Тріадного балету» О. Шлеммера в контексті виявлення в ньому якостей перформативності. Узагальнено, що у творчості О. Шлеммера реалізовано практику інтерпретації танцю як фізичного явища, що зміцнило підгрунтя синтезу мистецтв на засадах технологізованої візуальності.