КОЗАЦЬКА ТЕМА В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНО-СЦЕНІЧНІЙ ХОРЕОГРАФІЇ 1950–1980 РОКІВ ЯК ЗАСІБ ТРАНСЛЯЦІЇ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.35619/ucpm.vi36.407Ключові слова:
народно-сценічна хореографія, козацькі танці, етнокультурна ідентичність, український танець, хореографія.Анотація
Стаття присвячена виявленню специфіки трансляції етнокультурної ідентичності через танці козацької
тематики у 1950–1980-х рр. в УРСР. Доведено, що в умовах повсюдної пропаганди в СРСР інтернаціоналізму та
дружби народів, через сценічні образи козаків відбувалася своєрідна ідейна українізація. Козацька ідея,
інтерпретована хореографічними засобами в професійних та самодіяльних колективах народно-сценічного танцю у
той період («Запорожці», «Гопак», «Повзунець», «Про що верба плаче» у постановці П. Вірського, «Запорожці» у
постановці Л. Калініна та ін.), стала одним із важливих чинників формування української національної ідентичності
##submission.downloads##
Опубліковано
2021-05-09
Номер
Розділ
ТЕОРЕТИКО-МИСТЕЦЬКІ АСПЕКТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ