З метою дотримання принципів академічної доброчесності, етичних норм, прийнятих міжнародною науковою спільнотою, проводиться обов’язкова процедура рецензування всіх статей, що надходять до редакції видання «УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА: МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (Напрям: «Мистецтознавство».

Завданням рецензування є сприяння відбору авторських рукописів для видання та винесення конкретних рекомендацій щодо їх поліпшення. Процедура рецензування орієнтована на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та передбачає всебічний аналіз переваг і недоліків матеріалів статті.

– зовнішня (рецензування рукописів статей доктором або кандидатом наук, який є фахівцем у відповідній галузі). (Рецензенту, прізвище якого вказано у конкретному збірнику, надсилається макет із метою його детального перегляду і можливостей рекомендації до друку. У даному випадку рецензентами є відомі вчені, що мають досвід подібної роботи);  

– внутрішня (рецензування рукописів статей членами редакційної  колегії):

1. У зовнішній рецензії повинні бути висвітлені наступні питання:

– відповідність змісту статті заявленій у назві темі;

– відповідність статті сучасним досягненням у зазначеній галузі;

– доступність статті читачам, на яких вона розрахована, з точки зору мови, стилю, розташування матеріалу тощо;

– доцільність публікації статті з урахуванням раніше виданої з цього питання літератури;

– позитивні сторони, а також недоліки статті; які виправлення й доповнення мають бути внесені автором;

– висновок про можливість опублікування даного рукопису в журналі.

2. Зовнішні рецензії засвідчуються в порядку, установленому в установі, де працює рецензент. Рецензія повинна бути підписана рецензентом із розшифровкою посади, наукового ступеня і вченого звання.

3. Внутрішня рецензія виконується членами редакційної колегії журналу відповідно до протоколів «Українська культура : минуле, сучасне, шляхи розвитку. Напрям : культурологія».

У журналі використовуються двостороннє «сліпе» рецензування (double-blind — обидва не знають один про одного).

Для рецензування статей можуть запрошуватися, окрім членів редакційної колегії, й інші вітчизняні та зарубіжні висококваліфіковані фахівці (здебільшого доктори наук, професори), які мають ґрунтовні знання, відповідну компетенцію, а також досвід роботи за конкретним науковим напрямом.

Кожні англомовні анотації (у збірнику їх 2: ідентична українській та розширена – за відповідною формою) статей збірника перевіряється фахівцем-філологом, прізвище якого також вказується у вихідних даних збірника і здійснюється їх правка у разі потреби.

Прізвища рецензентів збірника також вказуються в кожному номері і змінюються постійно (згідно вимог МОН України).

Однією з вимог до статей є їх перевірка на плагіат, про що зазначено у вимогах, оприлюднених на сайті кафедри, де друкується вказане видання.

4. Терміни рецензування в кожному окремому випадку визначаються з урахуванням створення умов для максимально оперативної публікації статті, але не можуть перевищувати двох тижнів.

5. Рецензент коментує якість рукопису за такими пунктами, як:

– наукова новизна,

– обґрунтованість результатів,

– значимість результатів,

– ясність викладання,

– якість оформлення;

6. Відповідно до цих пунктів ухвалюються рішення про доцільність  публікації, чи необхідність доопрацювання рукопису або про недоцільність його публікації.

7. У випадку відхилення статті від публікації редакція направляє авторові мотивовану відмову.

8. Статті видатних вчених, а також спеціально «запрошені» статті звільненяються від стандартної процедури рецензування. Не рецензуються статті, авторами (співавторами) яких є члени редакційної колегії видання. Хоча їх англомовні анотації також перевіряються фахівцем-філологом.  

9. Остаточне рішення про доцільність публікації (як і про публікацію збірника загалом) ухвалюється ред. колегією видання і (за поданням кафедри культурології і музеєзнавства), вченою радою університету та вченою радою Інституту культурології Національної академії мистецтв України, оскільки це спільний видавничий проект, затверджений відповідним рішенням Міністерства юстиції України, про що також вказано у вихідних даних кожного збірника.

10. Оригінали рецензій зберігаються в редакції наукового журналу «УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА: МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (Напрям: «Мистецтознавство»» певний час і після виходу його друком.

 

Етичні принципи

 

Рукописи на стадії розгляду є суворо конфіденційними, тому рецензент не обговорює рукопис або навіть не згадує про його існування в розмові з третіми особами. У винятковому випадку, коли рецензент хоче проконсультуватися з колегою з того чи іншого питання щодо рукопису, він ставить до відома про це редактора, а також повідомляє йому, що люди, до яких він звертається, повідомлені про конфіденційність інформації, з якою вони працюють.

Рецензенти не повинні використовувати отриману інформацію в особистих корисливих цілях.

 

Рецензія на наукову статтю, подану для публікації в збірнику «УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА: МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (Напрям: «Мистецтознавство»»

1. Назва статті: _______________________________________________

2. Автор (шифр): ______________________________________________

3. Відповідність статті тематиці журналу:  так чи ні

4. Актуальність:   так чи ні

5. Наукова новизна:  так чи ні

6. Дотримання структури змісту наукової статті:  так чи ні

7. Повнота і достатність розкриття теми в анотації: так чи ні

8. Якість оформлення матеріалів:

9. Зауваження рецензента:_______________________________________

__________________________________________________________________

12. Висновок рецензента: _______________________________________

 

Рекомендувати статтю до опублікування;

- рекомендувати до опублікування після доопрацювання з урахуванням зауважень;

- не рекомендувати статтю до опублікування.

Якщо рецензент не рекомендує статтю до опублікування, у рецензії мають бути зазначені причини такого рішення.

Р.S. Чимало питань, що можуть виникнути в авторів щодо можливої публікації статті та її якості, з’ясовується на стадії спілкування з редактором (тематика, напрям, науковий рівень тощо). Використовується й така форма, як попередній перегляд редактором збірника пропонованого матеріалу з його відповідним коментарем, що «знімає» значну кількість можливих питань у майбутньому стосовно якості пропонованого матеріалу.