КОНЦЕПТ «ЩАСТЯ» ЯК ПОЛІПРЕДМЕТНИЙ ОБ’ЄКТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: ДІАХРОНІЧНИЙ АСПЕКТ
Анотація
Автор звертається до проблеми наукового кваліфікування соціокультурного феномену щастя. Розв’язання наукового завдання сприятиме виробленню підходів до формування системи сучасних аксіологічних орієнтирів. Здійснюється узагальнення наукових результатів щодо концепту щастя представниками різних сфер знання (філософія, психологія, лінгвістика, соціологія тощо), які сприятимуть уточненню розуміння категорії, визначенню універсальних її дескрипторів, сформують підґрунтя для окреслення складників соціокультурного феномену щастя.
Констатовано високий рівень репрезентованості наукових результатів, однак і домінування емпіричного підходу, що не передбачає оцінювання щастя в контексті загального соціального буття на основі фундаментальної бази знань. Проблема потребує ґрунтовного теоретичного осмислення, визначення впливу віри, духовних, економічних, гендерних, освітніх, сімейних тощо характеристик на феліцитарні уявлення особи.